Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 905/66/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Мачульського Г.М., Полянського А.Г.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справігосподарського суду Донецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Прогресс" допублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"простягнення основного боргу в сумі 59 558 грн. 52 коп., 3 % річних в сумі 3 025 грн. 25 коп., інфляційних втрат в сумі 21 441 грн. 06 коп.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Чумаков Д.В. - дов. №17/67 від 19.11.2015; Закриницька В.О. - дов. №17/714 від 13.07.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2016 (суддя Осадча А.М.- головуючий, Кротінова О.В., Мельниченко Ю.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з відповідача на користь позивача борг в сумі 59 558 грн. 52 коп., 3 % річних в сумі 3 025 грн. 25 коп., інфляційні втрати в сумі 21 441 грн. 06 коп., а також судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп.

Постановою від 18.04.2016 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Бойченко К.І.- головуючий, Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Київської області від 25.02.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаржник посилається на те, що господарські суди порушили ст.ст. 6, 538, 594, 597, 601, 849 Цивільного кодексу України. Скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі доказами виконання робіт за договором в повному обсязі.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бакуліна С.В., судді Грейц К.В., Поляк О.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2016, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Бакуліної С.В, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Полянський А.Г. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 21.11.2012 ПАТ "Енергомашспецсталь" і ТОВ Фірма "Прогрес" уклали договір підряду № 09/1746, за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати відповідно договору роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується її оплатити.

Відповідно п. 1.2. договору предметом підряду є реконструкція електросталеплавильного цеху з спорудженням комплексу ДСП-70. 1-ша черга. Електросталеплавильний цех. Внутрішньоцехові трубопроводи енергоносіїв.

За п. 1.3. договору підряду об'єм, характер і вартість робіт, передбачених п. 1.2. цього договору, визначається кошторисом, погодженим сторонами, а також договірною ціною, що є невід'ємною частиною договору і підставою для проведення взаємних розрахунків.

Пунктом 1.4. договору підряду визначено загальну вартість робіт за даним договором: 67 156,00 грн., окрім того ПДВ 13 431,20 грн.

Відповідно договірної ціни до кошторису № 09/97.12 "Реконструкція електросталеплавильного цеху з спорудженням комплексу ДСП-70. 1-а черга. Електросталеплавильний цех. Внутрішньоцехові трубопроводи енергоносіїв" загальна вартість робіт на об'єкті складає 80 587,20 грн.

Згідно п. 1.5. договору ціна договору визначається сумами договірних цін по етапам, системам або структурі робіт на підставі кошторисів та погоджених розрахункових параметрів.

Відповідно пунктів 2.1., 2.2. договору підряду роботи виконуються з матеріалів підрядника, за виключенням тих матеріалів, що за умовами цього договору надаються замовником. Замовник передає підряднику матеріали, вказані у відомості ресурсів до погодженого сторонами кошторису. Підрядник на підставі довіреності отримує матеріали на складі замовника, що оформлюється, відповідно, наказом-накладною.

Абзацом 1 пункту 2.5. договору підряду сторонами визначено, що після закінчення виконання робіт на відповідному об'єкті підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалів за формою, що встановлена замовником. Не використані залишки матеріалів повинні бути повернуті підрядником на склад замовника за накладною протягом 10 днів після підписання акту робочої комісії.

Пунктом 3.1. договору підряду сторони погодили, що вартість і витрати з виконання робіт визначаються кошторисом.

У пункті 4.4. договору підряду сторони визначили, що замовник проводить остаточний розрахунок за виконані роботи протягом 15 календарних днів за фактично виконаний об'єм після підписання форм КБ-2В, КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

Згідно пункту 7.3. договору підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору з правом дострокового виконання при умові 100% комплектації матеріалами за умовами договору, які повинен надати замовник.

Розділом 8 договору сторонами врегульовано порядок приймання-здачі робіт:

п. 8.1. - приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом п'яти днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі;

п. 8.2. - підрядник надає акт виконаних робіт безпосередньо в момент проведення господарської операції, але не пізніше, чим через 2 дні після її закінчення. Акт виконаних робіт повинен містити наступні реквізити: найменування підприємства, від імені яких складено документ; назву документу (форми); дату та місце складання; зміст та обсяг господарської операції ( у натуральному та /або вартісному виразі); посади та прізвища осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь у здійсненні господарської операції. При необхідності до реквізитів акту можуть бути добавлені ідентифікаційний код підприємства, номер документу, підстава для здійснення операції, дані про документ, що посвідчує особу отримувача та ін.

п. 8.6. - при наявності недоліків у виконаній роботі, у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком доробок та строків їх виконання.

п. 8.8. - при відсутності претензій замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів.

Розділом 10 договору підряду визначена відповідальність сторін, зокрема, при порушенні підрядником строків виконання робіт згідно цього договору, він сплачує замовнику пеню в розмірі 5% від ціни договору за кожний день прострочки; у випадку порушення підрядником строків виконання робіт більше, чим на 10 календарних днів проти строків, встановлених в договорі, підрядник оплачує замовнику пеню в розмірі 10% вартості, не виконаних у строк робіт за кожний день прострочки виконання. Також замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, сплативши підряднику за фактично виконану роботу.

У випадку, якщо замовником перерахована передоплата і її сума перевищує суму фактично виконаних робіт, підрядник зобов'язаний повернути замовнику залишок суми протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення замовника, яке вважається отриманим підрядником за спливом трьох робочих днів з моменту його відправлення замовником за адресою, вказаною в даному договорі. У випадку прострочення повернення грошових коштів підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочки повернення пеню в розмірі 0,5 % суми, яка підлягає поверненню.

За умовами пункту 10.8. договору неустойка, яка підлягає сплаті підрядником, а також понесені замовником витрати та збитки, що підлягають відшкодуванню, розраховуються в порядку визначеному цим договором і чинним законодавством України можуть бути утримані замовником в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після спливу строку дії цього договору) з суми, що підлягає оплаті підряднику, шляхом відправки підряднику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, витрат і збитків.

Умовами пунктів 13.2. та 13.3 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання. У випадку розірвання договору сторона повинна попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 1 місяць.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ч. 1 ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

За приписами ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Господарськими судами встановлено, що сторони склали та підписали акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в: - № 125 за грудень 2012 року на суму 57 389 грн. 52 коп.; - № 400 за квітень 2013 року на суму 2 169 грн. 00 коп., які підписані їх представниками та скріплені печатками сторін.

Загальна вартість робіт за вказаними актами складає 59 558 грн. 52 коп.

Господарськими судами також встановлено, що сторонами підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) типової форми № КБ-3 за грудень 2012 року на суму 57 389 грн. 52 коп., та квітень 2013 року на суму 2 169 грн. 00 коп.

У вказаних вище актах наявне посилання на договір № 09/1746 від 21.11.2012, що свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

На підставі зазначених актів позивач надав відповідачу рахунки на оплату: - № 201 від 29.12.2012. на суму 57 389 грн. 52 коп.; - № 501 від 30.04.2013 на суму 2 169 грн. 00 коп., які відповідачем не оплачені.

Заявою № 17/1319-3730 від 04.09.2013 відповідач повідомив позивача про розірвання договору, факт розірвання договору сторонами не оспорюється.

За змістом ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Господарські суди також встановили, що підрядні роботи, передбачені договором, виконані відповідачем на загальну суму 59 558 грн. 52 коп., несвоєчасне виконання робіт сталося з вини відповідача. Крім того, відповідачем не спростовано наявність заборгованості в розмірі 59 558 грн. 52 коп. перед позивачем, доказів її погашення у добровільному порядку судам не надано.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних розрахованих за період з 05.08.2013 по 14.04.2015 в розмірі 3 025 грн. 25 коп., а також інфляційні втрати за період з серпня 2013 року по лютий 2015 року в розмірі 21 441 грн. 06 коп.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача, окрім основного боргу в сумі 59 558 грн. 52 коп., також 3% річних в сумі 3 025 грн. 25 коп. та інфляційних втрат в розмірі 21 441 грн. 06 коп.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження відповідача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені касаційної скарги відмовити.

Постанову від 18.04.2016 Донецького апеляційного господарського суду від зі справи №905/66/15 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський